Питна водопідготовка

Сучасне обладнання з питної водопідготовки має являти собою високоефективний і багатофункціональний комплекс, що повністю очищає і знезаражує воду.

Сьогодні у світі існує чимало способів питної водопідготовки, але однією з найефективніших і екологічно безпечних технологій є очищення води озоном. Озон, будучи потужним природним окислювачем, виробляється безпосередньо в установці очищення води, а потім повністю розчиняється в очищуваній воді, переводячи неорганічні речовини з розчиненого колоїдного стану в нерозчинну фазу, яка осідає у відстійниках (фото 1, 2, 3) або затримується на промивному фільтруючому завантаженні. Сам процес озонування протікає в замкненому просторі, а залишковий озон без залишків перетворюється на кисень, з якого він і був отриманий.

В результаті дана технологія, глибоко й ефективно очищаючи і знезаражуючи воду, зберігає в ній всі корисні мінерали і мікроелементи і доводить якість води до високих питних стандартів, надаючи їй «джерельний» смак, що не можливо при використанні інших методів.

ph1ph2

Фото 1, 2. Осад заліза, марганцю та іонів важких металів, який випав із водопровідної води після оброблення її озоном.

ph3

Фото 3. Стоки після промивання фільтруючого завантаження перед зливом у каналізацію.

Технологія озонування здійснює глибоке очищення води без зміни змісту в ній біологічно важливих для організму людини мікроелементів (кальцію, магнію, калію, фтору, йоду, брому і т.д.).

У процесі обробки води не виникають проміжні токсичні і канцерогенні сполуки.

Усі фільтруючі елементи, які використовуються в технології, виконані з хімічно стійких і інертних матеріалів, не містять і не виділяють у воду ніяких біологічно активних речовин.

 

Функціональні можливості технології озонування.

При роботі на установках серії «Ніагара®» вода поетапно проходить такі види обробки:

 

■■■ магнітна обробка:

У будь-якій воді присутні солі тимчасової жорсткості. Обробка води в пульсуючому полі змінних електромагнітних полів призводить до переходу іонів кальцію і магнію в арагонітну форму, тобто ці солі втрачають здатність утворювати кристалічні відкладення на гарячій поверхні. Крім того, обробка води в полі змінних магнітних полів призводить до дроблення кластерів води, що значно прискорює процес її очищення і знижує енергоспоживання процесу.

 

■■■ озонування:

Установки питної водопідготовки серії «Ніагара®» дозволяють:

– Ефективно знезаражувати воду (повністю знищувати грибки, бактерії, мікроби, спори, віруси і т.д.);

– Очищати артезіанську і водопровідну воду, а також воду з поверхневих водойм від розчинених у ній забруднень, найбільш поширеними з яких є залізо, марганець, сірководень, хлорорганічні сполуки, азотовмісні сполуки, нафтопродукти, солі важких металів, і т.д .;

– Покращувати органолептичні показники, такі як каламутність, кольоровість, присмак, запахи;

– Коригувати БПК, ХПК, перманганатну окислюваність.

За ефективністю, початковим капіталовкладенням і відсутністю витратних матеріалів озону установки питної водопідготовки є лідером у своєму сегменті.

При промисловому очищенні питної води залізо, марганець, іони важких металів, легко окислювана органіка і т.д., окислюючись і переходячи з розчиненого стану в золь-гелеву фазу (фото 1, 2), осідають на дні ємностей-накопичувачів, а також затримуються на промивному кварцовому фільтруючому завантаженні і вугільному сорбенті.

Забезпечення післядії озону проводиться іонним срібленням води в рамках діючих норм ГДК.

 

Основні переваги очищення води озоном:

■■■ озон як реагент проводиться в режимі on-line з навколишнього повітря в технічно необхідних кількостях безпосередньо перед подачею в очищувану воду;

■■■ озон має у багато разів вищу окислвальну і стерилізуючу здатність, ніж УФ-лампа, перманганат калію, хлор, кисень, гіпохлорит натрію, хлорамін і т.д .;

■■■ озон має обмежений час життя, що не перевищує кількох десятків хвилин;

■■■ у технології озонування відсутні токсичні хімічні реагенти;

■■■ в очищеній питній воді відсутні шкідливі для здоров’я хімікати, що прореагували;

■■■ у стоках відсутні хімічні реагенти, небезпечні для систем біоочищення (як у випадку із застосуванням перманганату калію, хлору і т.д.);

■■■ немає експлуатаційних витрат на придбання реагентів;

■■■ можливості для покращення якості очищення і знезараження води озоном, недосяжне при застосуванні інших методів очищення питної води.

■■■ сріблення:

Відомо, що озон, на відміну від хлору, не має післядії, тобто в обробленій озоном воді з часом знову можуть з’явитися бактерії. Тому для стабілізації бактеріологічної ситуації воду відразу після озонування рекомендується сріблити.

Вміст срібла в питній воді регламентується СанПіН 2.1.4.1074-01 «Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води централізованих систем питного водопостачання. Контроль якості» (вміст у воді срібла не більше 0,05 мг/л) і СанПіН 2.1.4.1116 – 02 «Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води, розфасованої в ємності. Контроль якості» (вміст у воді срібла не більше 35 мкг / л). При малих концентраціях (10-4 … 10-6 мг/л) срібло має тільки бактеріостатичну дію, тобто зупиняє ріст бактерій, не вбиваючи їх.

В кінці XIX століття вивчати чудову особливість срібла і срібної води зцілювати й оберігати від хвороб почав всесвітньо відомий лікар Беньє Кредо, який уперше повідомив про добрі результати лікування септичної інфекції іонами срібла. Подальші експерименти показали, що на срібній пластинці дифтерійна паличка гине через три дні, стафілокок – через два, а тифозна паличка – через 18 годин.

Препарати срібла, володіючи потужним антибактеріальним ефектом, у той же час не мають недоліків синтетичних антибіотиків. При цьому спектр дії іонів срібла поширюється на 650 видів бактерій (для порівняння – спектр дії будь-якого антибіотика – 5 ÷ 10 видів бактерій), а також вірусів, грибків і паразитів, таких, як стафілококи, стрептококи, бактерії дизентерії, черевного тифу та ін.

Потрапляючи в організм при відповідній концентрації, срібло протягом шести хвилин вбиває активні хвороботворні мікроби, не чіпаючи при цьому бактеріальну флору шлунка. Колоїдальне срібло попереджає й активно лікує практично всі інфекційні захворювання.

Зовнішній антибактеріальний ефект від застосування срібної води сильніше дії солей пеніциліну в 90 разів.

Виявлено зв’язок між сріблом і виробленням імунітету.

Детальна інформація про застосування срібної води викладена у книзі проф. Л.А. Кульського «Срібна вода» (Київ, «Наукова думка», 1987 р).

■■■ насичення кремнієм:

Для того, щоб організм людини нормально функціонував, потрібно щодня споживати від 10 до 20 мг кремнію, проте в середньому споживання становить всього 3,5 мг кремнію в добу, при цьому втрачаючи близько 9 мг цінного елементу.

Взаємодіючи з водою, кремній змінює її властивості, така вода стає чистою і приємною на смак. Кремній бере в облогу важкі метали, вбиває мікроорганізми, пригнічує життєдіяльність бактерій, які викликають гниття і бродіння, нейтралізує хлор і адсорбує радіонукліди.

Один із механізмів впливу кремнію полягає в тому, що завдяки своїм хімічним властивостям він створює електричні заряджені колоїдні системи, які володіють властивістю адсорбувати віруси і хвороботворні мікроорганізми, невластиві людині.

Кремнієва вода сприяє утворенню в організмі амінокислот, ферментів і гормонів. Вода, настояна на кремнії більше 5 днів, має здатність підвищувати згортання крові.

 

Цілющі властивості кремнієвої води при внутрішньому вживанні:

■ підвищує імунітет;

■ зміцнює, відновлює чистоту і функції судинної стінки;

■ відновлює нормальну мікрофлору кишечника;

■ розчиняє і виводить камені і пісок із нирок, печінки, жовчного і сечового міхурів;

■ загоює порізи, опіки, забиті місця, трофічні виразки;

■ знижує рівень цукру в крові, а також вагу схильних до повноти, хворих на діабет;

■ знижує рівень холестерину в крові;

■ є профілактикою атеросклерозу;

■ покращує роботу нирок;

■ нормалізує стан людей хворих на гіпертонію;

■ покращує стан людей із захворюваннями печінки завдяки відтоку жовчі;

■ знімає запальні процеси у шлунково-кишковому тракті, а також при гастриті;

■ нормалізує обмін речовин;

■ знімає втому.

 

Цілющі властивості кремнієвої води при зовнішньому використанні:

■ у вигляді полоскань рота і горла сприяє зміцненню тканини ясен, лікування ангіни і нежиті;

■ покращує стан при стоматитах і гінгівітах;

■ у вигляді примочок і вмивання допомагає при лікуванні алергії, діатезу, фурункулів, дерматиту, а також подразнень на шкірі;

■ знімає свербіж і запалення при кон’юнктивіті;

■ при вмиванні така вода сприяє поліпшенню стану шкіри, зменшенню зморшок, усуненню вугрів, прищів, нерівностей;

■ ополіскування волосся і втирання такої води в шкіру голови сприяє поліпшенню стану волосся, зміцнює і покращує їх ріст.

Кремнієву воду також корисно використовувати для поливу рослин. Така вода у квітів подовжує термін цвітіння, прискорює плодоношення і підвищує врожайність плодових дерев і овочевих культур, а замочування насіння в кремнієвої воді підвищує їх схожість. Крім того, кремнієва вода захищає рослини, вбиваючи шкідливі для них цвіль, гниль і різні грибки.

Кремній бере участь в обміні різних мінеральних сполук, близько 70 елементів не засвоюються, якщо в організмі не вистачає кремнію. Брак кремнію в організмі призводить до порушень в організмі, таким як:

■ остеомаляція (розм’якшення кісток);

■ прискорення зношеності суглобових хрящів;

■ захворювання очей, зубів, волосся, шкіри та нігтів;

■ поява каменів і піску в нирках;

■ рожисте запалення;

■ атеросклероз;

■ дисбактеріоз.

Крім того, зниженням змісту або порушенням обміну кремнію в організмі супроводжуються такі захворювання, як діабет, туберкульоз, гепатит, гіпертонія, артрит, катаракта, проказа, рак. Також була встановлена залежність між концентрацією у воді кремнію і серцево-судинними захворюваннями.

Наукові дослідження про роль кремнію для здоров’я людей висвітлені в монографіях В. Кривенко та ін. “Літотерапія”, М., 1994, Е. Міхеєвої “Цілющі властивості кремнію”, С-П, 2002, працях М. Воронкова та І. Кузнєцова (АН СРСР, Сиб. від., 1984), А. Панічева, Л. Зардашвілі, Н. Семенової та ін.

■■■ механічна фільтрація. Результати випробовувань.

Санітарно-гігієнічні показники води, яка пройшла обробку за даною технологією на обладнанні торговельної марки «Ніагара®», відповідають нормам ДСТУ 2874-82 «Вода питна», регламентам ДСТУ 4808.2007. Додаток В (таблиця 1, Додатки 1, 2) і сучасними рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Таблиця 1.

Показники Одиниці виміру Вихідна вода Вода після обробки Норми ДСТУ 2874-82
Каламутність ЕМ / л 22 0,1 2,6
Кольоровість градус 77 5 20
Окислюваність мг О2 / л 2,9 1,8 5,0
Нітрати мг / л 100 12 45
Хлор вільний мг / л 2,1 <0,03 0,3 ÷ 0,5
Залізо загальне мг / л 7,61 0,08 0,3
Хром загальний мг / л 1,3 <0,01 0,05
Марганець мг / л 0,81 <0,01 0,1
Фенол мкг / л 5,1 0,4 1,0
Хлороформ мкг / л 175 0,05 200
Індекс кишкової палички   17 × 104 / л 0 / л 0 / л

 

Області застосування.

Деякі області застосування систем очищення води озоном:

■ очищення артезіанської води;

■ доочищення водопровідної води;

■ очищення води відкритих водойм та криниць;

■ очищення зворотної води в плавальних басейнах;

■ стерилізація поверхонь і обладнання на харчових підприємствах;

■ стерилізація, дезінфекція сировини, продуктів при митті озонованою водою;

■ фінішне озонування при розливі води, соків та інших напоїв;

■ підвищення ефективності і продуктивності очисних споруд;

■ очищення купажу для приготування горілки особливо м’якого смаку.

Згідно з висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи, проведеної Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров’я України (Додаток 2), технологія озонної водопідготовки на установках серії «Ніагара®» може використовуватися в таких галузях промисловості:

■ житлово-комунальне господарство;

■ харчова;

■ безалкогольна;

■ лікерогорілчана;

■ теплоенергетика;

■ хімічна.

Додаток 1.

dod1

Додаток 2.

dod2

■■■ модельний ряд, сервіс, собівартість очищення.

Для водозабірних вузлів водоканалів і промислових об’єктів великої продуктивності пропонується неодноразово апробована схема модульного виконання незалежних ліній очищення води методом озонування, що має безсумнівні переваги. Серед них:

■ безперебійність роботи комплексу при ревізії або ремонту одного з модулів;

■ підвищення надійності всієї системи.

 

До складу кожної лінії з промислової очищення питної води входить:

■ фільтри грубої очистки;

■ система магнітної обробки води;

■ реактор контактного окислення;

■ ємність магнітної седиментації;

■ генератор озону розрахункової продуктивності;

■ контролер, що забезпечує роботу системи за заданим алгоритмом;

■ подавальний насос 1-го ступеня;

■ електронний модуль іонного сріблення;

■ подавальний насос 2-го ступеня;

■ фільтри тонкого очищення;

■ автоматична система зворотного промивання фільтрів.

Безреагентні озоно-фільтруючі установки питної водопідготовки не вимагають обслуговування і витратних матеріалів, працюють в автоматичному режимі, тому їх масово використовують для автономної очистки питної води в дитячих садах, школах, інших соціальних об’єктах.

Модельний ряд установок серії «Ніагара®» відрізняється за продуктивністю: від 120 літрів на годину до 50 м3 / год. (Фото 4 ÷ 10).

ph4_6

Фото 4, 5, 6. Промислові установки очищення води озоном.

ph7_10

Фото 7, 8, 9, 10. Побутові установки очищення води озоном.

Собівартість питної водопідготовки за даною технологією – 0,09 USD / м3.

Варіанти нарощування технології в разі підвищеного вмісту солі.

Можливі випадки, коли технологія озонування не в змозі повністю підготувати воду до питних кондицій, наприклад, перевищення рівнів ГДК солей тимчасової і постійної жорсткості. У таких випадках установки серії «Ніагара®» комплектуються додатковим обладнанням іонообмінної корекції хімічного складу води.

 

ДУ Інститут гігієни та  медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”

 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50, тел. (044) 559-73-73

 

Атестат акредитації УкрСЕПРО № UA 6.001.Н.653 від 31.08.2000 р., Свідоцтва МОЗ України № 146 та № 62 від 22.04.2003 р., наказ МОЗ України за № 70 від 09.02.04 р. «Про надання функцій головної наукової установи Державного санітарно-епідемічної служби України з питань гігієни», Атестат акредитації у Держкомстандарті України як вимірювальної лабораторії № 2H064 від 04.11.2004 р., Свідоцтво МОЗ України з акредитації установ та організацій на право проведення гігієнічного регламентування потенційно небезпечних факторів хімічного, біологічного та фізичного походження № 99 від 02.07.2009 р.

 

ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОБІТ ДЛЯ ПОТРЕБ ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

22.2 /                від            2010 р.

«Санітарно-гігієнічна оцінка технології очистки, деферизації, деманганації і знезараження води та поліпшення її органолептичних властивостей» (договір № 4759 від 15.11.2010 р.)

Звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки технології виконаний згідно з листом-направленням МОЗ України від 05.11.2010 р. за  № 05.03.02-07/73285 .

До розгляду надано:

  • Інструкція з експлуатації «Установка з деферризації, деманганації, знезаражуванню питної води і покращення її органолептичних показників «Ніагара», НІІ «Екологія та альтернативна енергетика» з дослідним виробництвом при Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна»;
  • влаштування і принцип дії установки контактного озонування з фінішною фільтрацією «Ніагара»;
  • завдання на розробку робочого проекту станції промислового водопостачання ТОВ «Малинська фабрика спеціального паперу», 2007 р.;
  • протокол № 193 дослідження питної води від 13.07.2007 р., виконаного Обухівською райСЕС;
  • протокол № 194 дослідження питної води від 13.07.2007 р., виконаного Обухівською райСЕС;
  • протокол № 195 дослідження питної води від 03.09.2007 р., виконаного Святошинською райСЕС м. Києва;
  • протокол № 210 дослідження питної води від 18.09.2007 р., виконаного Святошинською райСЕС м. Києва;
  • протокол № 223 дослідження питної води від 26.09.2007 р., виконаного Святошинською райСЕС м. Києва;
  • протокол № 279 дослідження питної води від 06.11.2007 р., виконаного Святошинською райСЕС м. Києва;
  • протокол № 328 дослідження питної води від 05.12.2007 р., виконаного Святошинською райСЕС м. Києва;
  • висновок від 20.07.2009 р. за № 12/1039 щодо сертифікації продукції, наданого ДП «Харківстандартметрологія» Держспоживстандарту України.

 

Розробник: Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», 04071, м. Київ, вул. Хорива, 1г, код 30373644, тел.: (044) 467-66-91, телефакс: (044) 467-66-92, е-mail: newtec@list.ru.

 

Заявник:       Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», 04071, м. Київ, вул. Хорива, 1г, код 30373644, тел.: (044) 467-66-91, телефакс: (044) 467-66-92, е-mail: newtec@list.ru.

 

Технологія очищення води включає в себе деферизацію, деманганацію, знезараження питної води, видалення з неї надлишкового хлору та покращення органолептичних властивостей води.

Сутність методу контактного озонування з фінішною фільтрацією, що закладений у цю технологію, полягає в тонкому розпиленні питної води, яка попередньо очищується від завислих речовин, у потоці концентрованого озону. У воді озон розчиняється  в 15÷17 разів швидше, ніж кисень повітря.

За рахунок збільшення площі контактуючих поверхонь реагуючих середовищ вдалося значно поліпшити якість окиснення та прискорити швидкість протікання реакцій. Таке технічне рішення різко знижує питомі витрати на очищення питної води.

Дрібнодисперсний стан води та висока концентрація озону обумовлює практично миттєве розчинення озону у воді, в результаті чого всі хімічні елементи окислюються до вищих оксидів.

У реакції озону з воднем утворюються гідроксильні радикали ОН–:

Н2 + О3 → ОН– + Н+ + О2

Радикали ОН– відіграють особливу роль в протіканні процесу. Їхні окисні потенціали дорівнюють –2,87 В. Це більш ніж окисний потенціал озону О3 (–2,07 В) та пероксиду водню Н2О2 (–1,77 В). У зв’язку з цим діапазон речовин, які здатні окислитися, значно зростає.

При окисленні заліза, що присутнє у воді, утворюються коагулянти, які містять сполуки заліза у двох валентних станах: Fe2+ и Fe3+. Первинним продуктом окислення є гідрат закису заліза, який потім окислюється до гідроксиду заліза:

4Fe(ОН)2 + О2 + 2Н2О → 4Fe(ОН)3

Одночасно за законом вірогідності формується ще оксигидратна модифікація γ- FeООН. Коагулянти на основі Fe(ОН)3 та γ-FeООН у великій кількості містять гідроксильну воду, поляризовані молекули якої мають надзвичайно високу сорбційну здатність.

Згідно результатам рентгеноструктурного аналізу продуктів, що утворилися при озонному окисненні заліза у воді, було виявлено наявність наступних сполук: FeО, Fe3О4, γ-FeООН, Fe2О3×(Н2О)n, γ-Fe2О3×(Н2О)n.

Коагулянт на основі магнетиту утворює центри коагуляції, на яких сорбуються іони інших важких металів, що присутні у воді. Асоціати сполук міцно утримують на своїй поверхні сорбовані забруднення і у вигляді пластівців та золь-гелевих фаз випадають у нерозчинний осад, забезпечуючи, таким чином, не тільки достатньо глибоку очистку води, але й високу крупність осаду, що значно поменшує його об’єм та полегшує видалення.

У реакцію з озоном вступають азот, вуглець та їх оксиди. Сірчисті сполуки окислюються до сірчаних груп. Окисли азоту швидко реагують з озоном, утворюючи при цьому вищі оксиди. Аміак окислюється озоном в азотнокислий амоній (NH4NO3), потім у нітрити та нітрати. Озон розкладає галогеноводні та переводить нижчу групу оксидів у вищу. Галогени, які приймали участь в якості активаторів процесу, також утворюють вищі оксиди. Озон активно вступає в реакцію з ароматичними сполуками, при цьому реакція проходить як з руйнуванням, так і без руйнування ароматичного ядра. З озоном реагують феноли, при цьому відбувається руйнування останніх до сполук з порушенням ароматичного ядра типу хиноїну, а також малотоксичних похідних неграничних альдегідів та кислот.

Озонування має бактерицидний ефект. Мікроорганізми гинуть завдяки згорянню в озоновій хмарі. Обробка води методом озонного окислення забезпечує антимікробний бар’єр для патогенної мікрофлори, включаючи найбільш стійки форми спорових мікроорганізмів (сибірка тощо) і вірусів (поліомієліт, гепатит тощо). Одночасно під дією озону піддаються ефективній деструкції та знезараженню різноманітні токсини біологічного походження (токсин ботулізму тощо) та високотоксичні розчинні хімічні сполуки (поліхлоровані дифеніли). Захисна жирова оболонка цист також руйнується під дією озону.

Разом із знезараженням кардинально поліпшуються такі органолептичні показники, як ХСК, БСК, БСК5, кольоровість, запахи тощо.

Перспективність використання озону для знезараження питної води полягає ще в тому, що озонування не збільшує мінералізацію води та не забруднює воду продуктами реакции, а всі технологічні процеси управляються і контролюються автоматично.

Безпеки надходження надлишкового озону в навколишнє середовище немає, тому що озон самовільно розпадається у повітрі і воді на молекулярний та атомарний кисень.

О3 → О2 + О–

Крім того, на виході із реактору змонтований вуглецевий нейтралізатор озону.

Технологію очищення, деферизації, деманганації, знезараження, а також покращення органолептичних властивостей води можна застосовувати в житлово-комунальному господарстві, харчовій, безалкогольній, лікеро-горілчаній, теплоенергетичній та хімічній галузі для підготовки питної води до рівня діючих галузевих вимог, а також для  отримання доброякісної води згідно нормативних вимог до питної води першої категорії (ДСТУ 4808.2007. Додаток В) при водозаборі із систем комунального водопостачання, артезіанських свердловин та поверхневих водойм, в тому числі в умовах бактеріального забруднення.

Перевагами зазначеної технології є:

  • глибока очистка води без зміни вмісту в ній біологічно важливих для організму людини мікроелементів (кальцію, магнію, калію, фтору тощо);
  • у процесі обробки води не виникають проміжні токсичні та канцерогенні речовини;
  • всі фільтруючі матеріали, що використовуються в цій технології, є хімічно стійкими і біологічно інертними, не вміщують і не виділяють у воду будь-яких біологічно активних інгредієнтів.

Використання цієї технології має здійснюватися при визначених умовах:

  • температура навколишнього повітря має бути в діапазоні від 10°С до 30°С;
  • відносна вологість повинна бути не більше 90%;
  • температура води — від 1°С до 30°С.

Технологічна схема, що включає очистку, деферизацію, деманганацію, знезараження води та поліпшення її органолептичних властивостей виглядає наступним чином.

Похідна вода прямує до входу насосу № 1, який під тиском не менш, ніж 0,3 МПа подає її на фільтр 1-ої ступені, далі, через вузол магнітної обробки — на форсунки, які розташовані у середині реактору контактного окислення.

Фільтр 1-ої ступені виконує функцію тонкої очистки води від механічних домішок.

Вузол магнітної обробки слугує для диспергування високомолекулярних кластерів води.

В реакторі контактного окислення через розпилювальні форсунки вода розпилюється в дрібнодисперсну фракцію для збільшення контактної поверхні, що призводить до прискорення протікання реакції та поліпшення якості окислення розчинних у воді речовин. У реакторі в зону дрібнодисперсного розпилення води від генератору озону, що розташований поруч з ним, подається висококонцентрований озон.

Генератор озону разом з блоком високовольтного помножувача призначений для електророзрядної генерації озону із повітряної суміші.

Після закінчення озонування ультрадисперсний водяний аерозоль з розчиненим озоном конденсується на стінках реактору та через отвори у дні стікає в накопичувальну ємність, що розміщена під ним. Навколо донних отворів розташовані постійні магніти, які уловлюють нерозчинний осад у вигляді пластівців та золь-гелевих фаз — продукт окиснення забруднюючих речовин.

На виході із реактору розташований нейтралізатор озону, який призначається для утилізації залишкового озону.

Накопичувальна ємність облаштована датчиками для контролю рівня води та автоматичного управління режимами роботи установки в цілому. З придонної частини накопичувальної ємності освітлена вода високовитратним насосом № 2 під тиском подається на вуглецевий фільтр 2-ої ступені, де відбувається кінцева фільтрація нерозчинних осадів, що утворилися в ній, та остаточне покращення її органолептичних властивостей. Фільтр 2-ої ступені має завантаження із активованого вугілля або вуглецево-волоконних сорбентів.

Після знезараження води озоном для забезпечення ефекту «післядії» в зазначеній технології використовується іонне сріблення води. Концентрація срібла має бути в межах ГДК. Така обробка повністю виключає можливість відновлення бактеріальної активності  у воді в подальшому та не дозволяє закріпитися колоніям мікроорганізмів на поверхні фільтруючих елементів.

Після очищення та знезараження вода надходить до споживача або до накопичувальної ємності, яка призначена для акумуляції визначеного об’єму обробленої води та надалі може використовуватися за призначенням. За представленими матеріалами глибина очистки становить приблизно 99,5%.

Після фільтрації на фільтрі 2-ої ступені вода повинна відповідати санітарно- гігієнічним вимогам до якості питної води (ГОСТ 2874-82, ДСТУ 4808.2007. Додаток В, ДСанПіН 383 (186/1940). Після проходження всіх етапів очистки і знезараження, а також при відповідності якості води гігієнічним нормативам вона може застосовуватись у сфері призначення.

Програмне керування процесом очистки здійснюється блоком керування, який має заданий алгоритм роботи.

При розробці технології інтенсивного озонування широке впровадження знайшли останні досягнення в галузі матеріалознавства, нові нестандартні інноваційні підходи до рішення деяких технічних проблем, які захищені патентами України, нові конструкційні  та ізоляційні матеріали, нова електронна схемотехніка та елементна база.

За наданими матеріалами проведені чисельні мікробіологічні та хіміко-аналітичні дослідження на пілотній установці на реальних водах і модельних розчинах, які показали здатність зазначеної технології здійснювати глибоку очистку води від бактеріальних та механічних забруднень, завислих речовин, розчинних органічних сполук (нафтопродуктів, хлорорганіки, фенолів тощо), хлору, заліза, марганцю, іонів важких металів, нітратів, нітритів, практично повністю видаляти кольоровість, каламутність і сторонні запахи.